04 січня 2022

4 січня – День визволення Білої Церкви від німецько-фашистських загарбників

4 січня – День визволення Білої Церкви від німецько-фашистських загарбників
Бої за визволення міста були впертими та жорстокими. 24 грудня 1943 р. почалася Житомирсько-Бердичівська наступальна операція військ 1-го Українського фронту, яка тривала до 14 січня 1944 року. В ході цієї операції планувалося визволити Білу Церкву.
 
Командувач 1-м Українським фронтом М.Ф. Ватутін підпорядкував собі 40-ї армії 5-й гвардійський танковий корпус А.Г.Кравченко і направив його форсованим маршем з правого крила фронту в м. Сквира і далі в напрямку Звенигородки. Удар танкового корпусу сприяв різкому збільшенню темпів просування 40-ї армії і 27-ї армій, яка діяла лівіше.
 
З 1 грудня 1943 року 78 та 360 полки 74 стрілецької дивізії та підрозділи І-ї окремої Чехословацької бригади переправились через р. Рось біля села Чмирівка і перерізали шосе Біла Церква – Умань, зайняли с. Шкарівку. Намагаючись повернути важливі комунікації німці провели ряд контратак в районі 2 висоти 208,4 та с. Шкарівка, які декілька разів переходили із рук в руки. Наші частини вимушені були зайняти кругову оборону. Чудеса стійкості і героїзму проявили лейтенанти 78 стрілецького полку, 74 стрілецької дивізії – командир мінометної роти Дмитро Михайлович Бердов, та командир роти зв’язку Андрій Ігнатович Сірко. Вони обидва були удостоєні звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
 
На допомогу 74 стрілецької дивізії були незабаром перекинуті війська 42 Гвардійської дивізії під ком. Генерал-майора Ф.А. Боброва та артилерійський окремий батальйон під ком. майора С.Я. Лисенка, які вибили ворога із села Шкарівка та висоти 208,4. Одночасно наші війська енергійно атакували німецькі позиції на підступах до міста. Німці боролись за кожний квадратний метр території. Гітлерівці ввели в бій всі свої резерви, які знаходились в Білій Церкві, окремі вулиці переходили із рук в руки. Особливо жорстокі бої велись на північному заході в районах січневого прориву, залізничного вокзалу, МТС, на висоті 208, 4.
 
В ніч з 3 на 4 січня наші частини зуміли прорвати оборону Білої Церкви. В цей же час частини 74, 232, 340 дивізії та першої окремої Чехословацької бригади почали штурм міста і до 6 годин ранку 4 січня місто було повністю визволено від німецько-фашистських загарбників.
 
Першим в місто з боку Горбатого моста ввірвався танк Костянтина Турчанінова. Під час бою був тяжко поранений і знаходився на лікуванні в білоцерківському госпіталі, де помер від тяжких ран. Турчанінова похований в нашому місті. Одна з вулиць сьогодні носить його ім’я .
 
Мужніми воїнами проявили себе і чехословацькі бійці. Сміливо діяла рота автоматників під командуванням Героя Радянського Союзу Антоніна Сохора.
 
Під час визволення нашого міста загинуло 1800 радянських солдатів і офіцерів, 89 солдат Чехословацької Бригади.
Військам які брали участь в боях за визволення Білої Церкви наказом Верховного головнокомандуванням від 4 січня 1944 року було оголошена подяка і в Москві даний салют 12-ма артилерійськими залпами з 124 гармат.
 
7 частинами і з’єднаннями, які особливо відмітились в боях було присвоєно звання «Білоцерківських».
 
Ряд військових частин були нагороджені орденами Червоного Прапора, а Перша окрема чехословацька бригада – Орденом Богдана Хмельницького І-го ступеню. Визволення Білої Церкви від німецько-фашистських загарбників мало величезне значення для подальшого розгортання наступу радянських військ на всій Правобережній Україні.
 
Загиблих за наше місто поховали та перепоховали з інших куточків мікрорайонів на території Меморіального комплексу парк Слави.
 
Вшановуючи пам’ять про подвиги героїчних визволителів міста над Россю і про мільйони людей, які загинули у роки Другої світової війни, схилимо голови у хвилині мовчання, а також покладемо живі квіти до Вічного вогню.
 
Вони у битві чесно полягли,
А іншого – ні вибору, ні змоги.
Вони загинули. Але перемогли,
Бо віддали життя для Перемоги!
03 січня 2022

У фойє Білоцерківського краєзнавчого музею, до уваги відвідувачів виставка «Війна пройшлась по їхніх долях»

У фойє Білоцерківського краєзнавчого музею, до уваги відвідувачів виставка «Війна пройшлась по їхніх долях»

З 4 січня, у фойє Білоцерківського краєзнавчого музею, до уваги відвідувачів виставка «Війна пройшлась по їхніх долях» (до річниці визволення Білої Церкви від німецько-фашистських загарбників) з наукової бібліотеки та наукового архіву музею.

30 грудня 2021

Відбулося традиційне тематичне театралізоване новорічне дійство «На щастя, на здоров’я, на Новий рік»

Відбулося традиційне тематичне театралізоване новорічне дійство «На щастя, на здоров’я, на Новий рік»
29 грудня 2021 року у КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» відбулося традиційне тематичне театралізоване новорічне дійство «На щастя, на здоров’я, на Новий рік», присвячене відродженню та популяризації народних звичаїв, обрядів Правобережної Київщини.
 
Колектив музею відтворив обряди колядування, щедрування та Маланки. Маланка або Меланка, Меланки - українське народне та церковне свято, вечір напередодні "старого" Нового року або святого Василя Великого (14 січня), новорічний обряд із традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів.
 
Під час театралізованого дійства прозвучали традиційні дівочі гадання, жартівливі побутові сценки, старовинні та сучасні українські пісні.
 
Всі присутні поринули у чарівну атмосферу зимових святкувань. Завдяки відродженню українських народних традицій гості відчули чудовий колорит зимових обрядових дійств української землі.
08 грудня 2021

КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» долучилися до воркшопу «Концептуальні підходи до музеєфікації російсько-української війни»

КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» долучилися до воркшопу «Концептуальні підходи до музеєфікації російсько-української війни»
6 та 7 грудня науковці КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» долучилися до воркшопу «Концептуальні підходи до музеєфікації російсько-української війни», який проходив в онлайн-форматі на платформі ZOOM. Захід відбувся за сприяння Українського інституту національної пам’яті спільно з Донецькою обласною державною адміністрацією, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Донецьким обласним краєзнавчим музеєм.
 
Протягом двох днів близько двадцяти фахівці, які працюють в межах музеєфікації російсько-української війни, ділилися напрацюваннями, досвідом та практичними навичками зазначеної теми.
 
Під час заняття учасники торкнулися таких питань:
• музеєфікація "гарячої" історії: виклики, ризики, принципи підходів;
• питання періодизації та термінології російсько-української війни;
• методологія фіксації "гарячої" травматичної історії, способи роботи з учасниками подій та інформацією;
• створення концепції експозиції та побудова ключового наративу;
• музейне говоріння про війну: мова, тональність, досвід;
• дитячі програми у військових музеях;
• інклюзивна адаптація музейного контенту.
 
До заходу долучилися понад 90 учасників з усієї України, які обговорили джерела перевіреної інформації про російсько-українську війну, практики вшанування пам’яті загиблих військових, термінологію, вже здобутий досвід створення експозицій та дитячих програм на цю тему. Надзвичайно цікавим досвідом поділилися науковці Національного музею історії України у Другій світовій війні: Дмитро Гайнетдінов, Катерина Барановська, Ярослава Пасічко та Ірина Коцабюк, який вони отримали під час створення та реалізації виставкового проекту «Український Схід».
 
Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло зазначив: "Важливі події сучасності, лишень прямуючи до історії, потребують музеєфікації вже сьогодні, щоб розповісти правду й водночас створити надихаючий міф, який би окрилював націю на подальший поступ. Збереження інклюзивної пам’яті про теперішню війну за Україну потребує потужної політики пам’яті, комеморативної культури та музейних стратегій. Подібні семінари допомагають рухатися у вірному напрямі."