14 січня 2020

Свято Меланки та Василя

Свято Меланки та Василя

13 січня – Щедрий вечір, або Меланки.

За тиждень після коляди, напередодні Нового року (за старим стилем), українці святкують Щедрий вечір. Це залишок стародавнього звичаю. За християнським календарем це день преподобної Меланії. У народній традиції обидва свята об’єднались, і тепер маємо Щедрий вечір, або свято Меланки.  

Внаслідок розбіжностей, яка існує між Григоріанським та Юліанським календарем, українці святкують Новий рік двічі на рік: офіційне святкування припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.

У надвечір’я Нового року як і на Свят-вечір, готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними. На столі ковбаса, холодець, шинка і обов’язково –кутя.

Ввечері 13 січня прийнято щедрувати, а ще розповсюджений обряд «Водіння кози», що супроводжується переодяганням усіх учасників дійства. На Меланку щедрують хлопці і дівчата окремо. А останні знаходять час і поворожити. Роблять це так само як і на Андрія. Серед нашого народу існує поетичне повір’я, що новорічна ніч для віруючих людей розкриває небо, і вони можуть просити у святих все що їм забагнеться: перетворення води на вино, каменя на хліб, глини на мед.

 

14 січня – Новий рік за старим стилем, або Василя.

14 січня українці святкують декілька свят. Перше – на честь Василя Великого, архієпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. За церковним календарем 14-го січня також відзначають свято Обрізання Господнього. І нарешті, це також перший день Нового року за старим стилем. У цей день прийнято засівати. Засівають тільки хлопці. За народними віруваннями саме вони, а не дівчата приносять щастя в дім. Зерно після посівання збирають і віддають курям, щоб добре неслися, а горох зберігають до весни. Весною, коли повилуплюються гусенята «загодовують» цим горохом щоб великі росли.

20 грудня 2019

Відбулося урочисте відкриття виставки «Душею створена краса в зимовому убранні»

Відбулося урочисте відкриття виставки «Душею створена краса в зимовому убранні»

       17 листопада 2019 року у Білоцерківському краєзнавчому музеї відбулося урочисте відкриття виставки «Душею створена краса в зимовому убранні». На виставці  представлено  близько 70 картин, виконаних у різних техніках живопису відомих білоцерківських художників: Галини Невінчаної, Олександри Кондратенко, Іванни Розвозчик, Крістіни Смєлової. Більшість із них є художниками-ілюстраторами книг видавництва "Час Змін Інформ".

       Галина  Невінчана – письменниця, художниця, жінка з активною життєвою позицією.  Галина Вікторівна є членом Національної спілки письменників України. Автор семи персональних, учасник багатьох всеукраїнських та міжнародних виставок, член асоціації німецьких художників України та член спілки німецьких літераторів України.  З 2000 року займається книжковим дизайном. У доробку автора оформлення понад трьох десятків видань.

       Іванна Розвозчик – молода талановита художниця, володіє хистом творення метафоричного, символічного образу. Потяг до малювання виявила з раннього дитинства. Відвідувала кілька гуртків образотворчого мистецтва, що допомогло школярці розвинути свої здібності. Відчувши в собі хист до малювання, Іванна все більше й більше занурювалася у глибини мистецтва. У свої тридцять років повноцінно виявила себе як талановитий графік.  Ілюстрації до поетичних збірок Петра Розвозчика (батька Іванни) «Ластівчине зілля» (2007), «Божий дарунок» (2008), «Сувій дороги» (2018) та збірки Оксани Щербань «Музика життя» (2019) засвідчили її сильний і своєрідний талант. Іванна має хист не тільки ілюстратора. У неї чимало картин на власну тематику, де її фантазія не обмежується рамками літературного твору, а вибухає з неймовірною силою експресії та образності!

       Олександра Кондратенко – молода майстриня, покликанням якої є живопис. Талант красиво малювати ще з дитинства дістався їй від тата та від діда-прадіда по маминій лінії.  У підлітковому віці навички живопису удосконалювала  в Білоцерківській школі мистецтв № 1,  учителем і наставником якої був Большаков В. Л..Після закінчення загальноосвітньої школи №7 навчалася у Гуманітарно-педагогічному  коледжі, де здобула кваліфікацію вчителя образотворчого мистецтва та художньої праці. У даний час майстриня ілюструє  книги і співпрацює з видавництвом « Час Змін Інформ», бере  участь у художніх виставках до Дня міста, проводить  різноманітні дитячі майстер-класи і дає приватні уроки з живопису.

       Крістіна Смєлова – молода білоцерківська художниця, з 2010 року член Національної Спілки Художників України. Майстриня  не оминає жодної можливості демонструвати людям свою творчість. Жанрові напрями робіт Крістіни найрізноманітніші: пейзажі, натюрморти, багатопланові сюжетні композиції. Вдивляючись у полотна художниці, може здатися, що її тонка експресивна робота не вимагає багато часу і зусиль, однак за цією намальованою поезією стоїть відповідальний підхід до пошуку колориту і композиції, сили-силенної ескізів, етюдів та ідейних пошуків. Важка духовна робота вдихає в кожне полотно невагоме, солодко-молоде дихання життя.

       Під час урочистого відкриття  з вітальними словами до присутніх звернулися директор Білоцерківського краєзнавчого музею Людмила Михайлівна Діденко, голова  Білоцерківського об'єднання "Просвіта" Костянтин Климчук, поетеса Оксана Щербань.

       У ході заходу лунали пісні у виконанні музейного ансамблю «Струни серця». Гостями  стали друзі та рідні художників, учні шкіл мистецтв, члени Академії пенсіонерів та відвідувачі музею.

       Виставка діє до 14 січня 2020 року.